Гіперпролактинемія — це підвищення рівня гормону пролактину в крові. У жінок цей стан може супроводжуватися порушеннями менструального циклу, відсутністю овуляції, труднощами із зачаттям та виділеннями з молочних залоз поза періодом грудного вигодовування.
Однак не кожне підвищення пролактину свідчить про захворювання та потребує лікування. Важливо встановити причину змін і визначити, чи впливають вони на репродуктивне здоров’я жінки.
Підвищення пролактину може порушувати овуляцію та спричиняти:
Водночас регулярні менструації не завжди виключають гіперпролактинемію.
Стійке підвищення біологічно активного пролактину може пригнічувати овуляцію та бути однією з причин безпліддя. При цьому обстеження має враховувати й інші можливі причини відсутності вагітності.
Молокоподібні виділення із сосків поза вагітністю та грудним вигодовуванням називаються галактореєю. Вони можуть виникати самостійно або при натисканні на сосок.
Галакторея не завжди супроводжується підвищеним пролактином, а гіперпролактинемія може перебігати без виділень із молочних залоз.
За тривалого підвищення пролактину зі зниженням рівня естрогенів можуть спостерігатися сухість піхви, дискомфорт під час статевого життя та зниження статевого потягу.
Іноді гіперпролактинемію виявляють випадково, без будь-яких скарг.
Обстеження спрямоване на підтвердження підвищення пролактину, встановлення його причини та визначення необхідності лікування.
Основне дослідження — визначення рівня пролактину в крові.
При незначному підвищенні показника або сумнівах щодо достовірності результату лікар може рекомендувати повторний аналіз. Забір крові бажано проводити у спокійних умовах, уникаючи вираженого стресу та фізичного навантаження.
Результат оцінюють з урахуванням референтних значень лабораторії, симптомів та обставин проведення дослідження.
При підвищеному загальному пролактині, особливо за відсутності характерних симптомів, може знадобитися визначення макропролактину.
Макропролактин — переважно біологічно малоактивна форма гормону, яка здатна підвищувати показник загального пролактину в аналізі.
Дослідження допомагає відрізнити макропролактинемію від підвищення біологічно активного пролактину та уникнути необґрунтованого лікування.
Залежно від клінічної ситуації лікар може рекомендувати:
Додаткові гормональні дослідження призначають індивідуально, залежно від характеру менструальних порушень та супутніх симптомів.
Магнітно-резонансну томографію гіпофіза рекомендують при підтвердженій гіперпролактинемії, якщо інші причини підвищення гормону не встановлені, або за наявності ознак можливого захворювання гіпофіза.
Не кожна пацієнтка з одноразово підвищеним пролактином потребує МРТ. Рішення про дослідження ухвалюють після оцінки клінічної ситуації та результатів аналізів.
Тактика лікування залежить від причини підвищення пролактину, характеру менструальних порушень, репродуктивних планів жінки та результатів обстеження.
Не кожна гіперпролактинемія потребує медикаментозного лікування. При переважанні макропролактину без клінічно значущих порушень може бути достатньо спостереження.
Якщо підвищення пролактину пов’язане із захворюваннями щитоподібної залози або прийманням певних лікарських препаратів, лікувальна тактика спрямована насамперед на усунення або корекцію причини.
При пролактиномі чи іншій клінічно значущій гіперпролактинемії можуть застосовуватися препарати, які знижують секрецію пролактину. Необхідність лікування, вибір препарату та подальший контроль визначають індивідуально, за потреби спільно з ендокринологом.
Мета лікування — не лише нормалізувати лабораторний показник, а й відновити порушені функції репродуктивної системи та запобігти можливим ускладненням.
Під час консультації лікар:
Якщо у вас виявлено підвищений пролактин, порушився менструальний цикл або виникли труднощі із зачаттям, запишіться на консультацію гінеколога, щоб з’ясувати причину порушень і визначити подальшу тактику.
Ні. Рішення залежить від причини підвищення, наявності симптомів та результатів обстеження.
Ні. Пролактин може підвищуватися з різних причин, зокрема через приймання певних препаратів, гіпотиреоз або фізіологічні чинники.
Так. Можливість зачаття залежить від причини підвищення пролактину та впливу на овуляцію. За потреби відповідне лікування може сприяти відновленню репродуктивної функції.
.png)