
Захворювання шийки матки часто не супроводжуються болем або іншими помітними симптомами. Не кожна зміна є небезпечною і не кожна потребує хірургічного лікування. Тактика залежить від результатів обстеження, віку, репродуктивних планів та індивідуальних факторів ризику.
ПАП-тест оцінює клітини шийки матки. Його результати описують за цитологічною системою Bethesda:
Цитологічний висновок не є гістологічним діагнозом. Результат ПАП-тесту допомагає оцінити ризик і визначити подальші обстеження. Навіть NILM не завжди виключає потребу в додатковій оцінці, якщо ВПЛ-тест позитивний або є інші фактори ризику.
Основною причиною більшості випадків раку шийки матки є тривала інфекція вірусом папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику. ВПЛ поширений серед сексуально активних людей; у багатьох випадках інфекція зникає або контролюється організмом самостійно. Позитивний ВПЛ-тест сам по собі не означає дисплазію або рак. Подальші дії залежать від генотипу вірусу, цитології та попередніх результатів скринінгу.
Не всі дослідження потрібні кожній пацієнтці. Рішення про кольпоскопію та біопсію приймають з урахуванням ВПЛ-статусу, цитологічного результату, віку, попередніх обстежень та індивідуального ризику CIN 3+. Не кожен LSIL автоматично потребує біопсії. За окремих обставин дуже високого ризику можливе ексцизійне лікування без попередньої підтверджувальної біопсії.
CIN — це гістологічна класифікація змін епітелію шийки матки, яку встановлюють за дослідженням тканини, отриманої під час біопсії або ексцизії. ПАП-тест не встановлює діагноз CIN.
Цитологічна LSIL нерідко відповідає гістологічній CIN 1, а HSIL може відповідати CIN 2 або CIN 3, але це не тотожні діагнози. У сучасній гістологічній термінології також застосовують позначення LSIL (CIN 1) та HSIL (CIN 2–3). Дисплазія не означає, що в жінки вже є рак.
Лікування дисплазії шийки матки залежить від гістологічного діагнозу, результатів ВПЛ-тестування, віку та репродуктивних планів. При CIN 1 зазвичай обирають спостереження з контрольними обстеженнями, оскільки зміни часто регресують. При CIN 2 у певних клінічних ситуаціях можливе спостереження, але нерідко рекомендують лікування. При CIN 3 у невагітних пацієнток, як правило, показане видалення зміненої ділянки шийки матки з гістологічним дослідженням. Конкретну тактику визначають після оцінки індивідуального ризику; сам результат ПАП-тесту не є достатньою підставою для вибору операції.
Рішення залежить не лише від зовнішнього вигляду шийки матки. Неускладнена ектопія зазвичай не потребує припікання. При цервіциті важливо встановити причину запалення. При CIN 1 найчастіше рекомендоване спостереження; при CIN 2 тактика індивідуальна; при CIN 3 у невагітних пацієнток зазвичай показане лікування. Мета — обрати обґрунтований підхід і уникнути непотрібних втручань.
Радіохвильові методики можуть застосовуватися для видалення або обробки окремих патологічних ділянок тканини за наявності показань. Деструктивне лікування не підходить для всіх змін шийки матки, особливо коли необхідне гістологічне дослідження видаленої тканини. Метод обирають після належної діагностики.
Петлева електрохірургічна ексцизія — видалення ділянки зміненої тканини тонкою електричною петлею. Видалений матеріал направляють на гістологічне дослідження, що допомагає уточнити діагноз та оцінити краї резекції. LEEP/LLETZ застосовують при відповідних передракових змінах за показаннями. Обсяг втручання визначають індивідуально, враховуючи репродуктивні плани. Можливі кровотеча, інфекція, рубцеві зміни; більша глибина ексцизії може підвищувати ризик передчасних пологів у майбутньому.
Перед втручанням лікар оцінює результати цитології, ВПЛ-тестування, кольпоскопії та гістології, якщо вона проводилася. Додаткові аналізи призначають за показаннями: універсального переліку для всіх пацієнток немає. Важливо повідомити про вагітність або її ймовірність, приймання антикоагулянтів, алергічні реакції та супутні захворювання. Не слід самостійно припиняти призначені гормональні чи інші препарати.
Після радіохвильового або ексцизійного втручання можливі помірний дискомфорт, тягнучі відчуття внизу живота, кров’янисті або водянисті виділення. Тривалість відновлення залежить від виду та обсягу процедури. Лікар надає індивідуальні рекомендації щодо статевого життя, фізичних навантажень, використання тампонів та інших обмежень. При сильній кровотечі, підвищенні температури, наростанні болю або виділеннях із неприємним запахом необхідно звернутися по медичну допомогу.
Основні заходи профілактики — вакцинація проти ВПЛ і регулярний цервікальний скринінг відповідно до віку та індивідуального ризику. Навіть після вакцинації необхідно проходити рекомендовані обстеження. Після лікування CIN 2 або CIN 3 потрібне тривале подальше спостереження.
Якщо під час огляду або скринінгу виявлено зміни шийки матки, позитивний ВПЛ-тест чи аномальну цитологію, важливо правильно оцінити їх значення. На консультації лікар-гінеколог допоможе визначити потребу в додатковій діагностиці, спостереженні або лікуванні та пояснить можливі варіанти тактики.