
Ендометріоз — хронічне захворювання, за якого тканина, подібна до ендометрію, розташовується поза порожниною матки. Воно може спричиняти запалення, тазовий біль і труднощі із зачаттям. Аденоміоз — пов’язаний, але окремий стан.
Менструація не повинна регулярно призводити до пропусків роботи, навчання або відмови від повсякденних справ. Підозру на ендометріоз посилюють біль, який прогресує з часом, болючі статеві контакти, біль під час дефекації чи сечовипускання, особливо циклічний, а також труднощі із зачаттям. Водночас інтенсивність болю не завжди відповідає поширеності захворювання: навіть невеликі вогнища можуть супроводжуватися вираженими симптомами. Іноді захворювання перебігає безсимптомно.
Лікар уточнює, коли виникає біль, як він пов’язаний із циклом, чи є рясні кровотечі, кишкові або сечові симптоми, чи планується вагітність. За показаннями проводять гінекологічний огляд та трансвагінальне УЗД. УЗД може виявити ендометріоми яєчників і частину проявів глибокого ендометріозу, але нормальний результат не виключає поверхневі вогнища. МРТ використовують вибірково, зокрема для уточнення поширеності глибоких уражень. Лапароскопія не обов’язкова для кожної пацієнтки, а гістероскопія не є стандартом діагностики позаматкового ендометріозу.
Мета лікування — зменшити біль, підтримати якість життя та врахувати репродуктивні плани. За відсутності протипоказань можуть обговорювати гормональну терапію, зокрема прогестини або комбіновані гормональні засоби, а також знеболення. Якщо симптоми зберігаються, є ураження органів або труднощі із зачаттям, розглядають консультацію профільного спеціаліста й можливість хірургічного лікування. Операція не потрібна кожній пацієнтці, а після лікування можливе повернення симптомів.
Якщо біль супроводжується раптовим погіршенням стану, непритомністю, високою температурою або підозрою на вагітність, потрібна термінова медична оцінка — не слід автоматично пояснювати такі симптоми ендометріозом.
Захворювання може впливати на фертильність, але не означає обов’язкового безпліддя. План допомоги залежить від віку, оваріального резерву, супутніх факторів і репродуктивних цілей.